На Вашу думку, які перспективи конституційної реформи в Україні у 2012 році?
Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи, член правління Української Гельсінкської спілки з прав людини:
На мою думку, шанси для проведення конституційної реформи у 2012 році мізерні. Важко очікувати, що конституційна рада, очолювана Леонідом Кравчуком, підготує якісний законопроект про зміни та доповнення до Конституції. І це не пов'язане з персоналіями, а випливає з того, що група розробників, скоріше за все, має замовлення переписати Конституцію "під Януковича". В таких умовах, як теперішні українські, та за такої організації підготовки змін до Конституції якісні конституційні тексти, як на мене, неможливі. Безперечно, соціально активна частина суспільства не захоче погоджуватися з проектом змін до Конституції, розробленим без її участі і без обговорення з нею. Крім того, партія влади навряд чи матиме конституційну більшість після парламентських виборів 2012 року, до яких їй ще треба дожити. На країну грозно насувається серйозна економічна криза, а ресурсів для її подолання керівництво держави не має, навіть не може (а може, і не хоче?) приборкати хапальний рефлекс чиновництва на всіх рівнях. Якщо найближчим часом президент і уряд не змінять суттєво внутрішню політику - на них чекають важкі і великі випробування. Але, на превеликий жаль, ознак таких змін не спостерігається. Отже, керівництву держави в 2012 році буде просто не до конституційної реформи.
Михайло Мінаков, президент Фонду якісної політики:
Конституційна реформа - одна з найважливіших ініціатив, від впровадження якої залежить виправлення неоднозначної правової ситуації, що склалася після відновлення Конституції в редакції 1996 року. 2011 був часом, коли було ухвалено кілька важливих кроків щодо реформи. Однак цього, вочевидь, недостатньо: команда реформаторів зволікає з початком ухвалення принципових рішень. Минулий рік, за великим рахунком, було втрачено.
Наступного року конституційну реформу реалізувати буде, скоріш за все, неможливо. Передвиборчий час - найгірша пора для реформ. Новий склад Верховної Ради, Конституційна асамблея та робоча група матимуть можливість для плідної роботи над новою конституцією не раніше, ніж 2013 рік.
Андрій Пижик, к.і.н., доцент кафедри новітньої історії України КНУ ім. Тараса Шевченка, читає курс "Історія українського конституціоналізму":
Навіть якщо вдасться скликати конституційну асамблею на початку 2012 р. до практичної реалізації конституційної реформи справа дійде ще не скоро. Потрібно не просто запропонувати концептуальні засади проведення конституційної реформи, розробити і узгодити у владних кабінетах проект чи нової Конституції, чи закону про внесення змін до чинної Конституції, підготовлений проект має пройти всенародне обговорення (навіть сталінська Конституція 1936 року проходила такий етап), обговорення у Верховній Раді України, отримати висновок Конституційного Суду України і тільки тоді ставити питання затвердження у парламенті чи на всенародному референдумі. За один рік реалізувати це нереально. До того ж вже маємо негативний досвід поспішного внесення змін до Конституції.
Правда конституційну реформу можна ще провести шляхом внесення комплексних змін до Конституції України у порядку, передбаченому розділом XIII чинного Основного Закону. Але в умовах підготовки до парламентських виборів у жовтні 2012 р. народні депутати згадають скоріше про реалізацію розділу II Конституції «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» і пообіцяють в черговий раз всім громадянам достатній життєвий рівень (достатнє харчування, одяг, житло), безкоштовну медицину, безпечне для життя і здоров'я довкілля, пенсії і так далі. На фоні підготовки до нових виборів зміни у функціонуванні державного механізму відійдуть на другий план.
Тому я вважаю, що в 2012 році очікувати проведення конституційної реформи не варто, про це свідчить як історична традиція, так і політичні реалії сучасної України.
Володимир Лупацій, виконавчий директор центру соціальних досліджень «Софія»:
Ми є свідками того, що публічна дискусія стосовно шляхів реформування та оптимізації Конституції запізнюється. Наростання соціальної нестабільності, рік виборів – не найкраще тло для процесу перетворень та реформ, оскільки даний процес буде політизуватися. Конституція – це не текст. Є цілий пакет питань, які повинні бути з’ясовані до прийняття Конституції. Ключове питання полягає в тому, хто поставить завдання для тих, хто власне і буде забезпечувати юридичну форму Конституції? Хто поставить питання, і які моменти повинні бути враховані при написанняКонституції?
Опитування проведене Фондом якісної політики